Пітер Догерті (футболіст)
Пітер Догерті | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 5 червня 1913 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Марафелт, Північна Ірландія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 6 квітня 1990 (76 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Полтон-лі-Файлд, Англія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 178 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Велика Британія | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Пітер Догерті (англ. Peter Doherty; 5 червня 1913, Марафелт — 6 квітня 1990, Полтон-лі-Файлд) — північноірландський футболіст, що грав на позиції нападника. Входить до почесного списку «100 легенд Англійської футбольної ліги», член Зали слави англійського футболу[1].
Виступав, зокрема, за клуб «Манчестер Сіті» та «Дербі Каунті», а також збірну Ірландії.
По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Очолював збірну Північної Ірландії, яку вперше в історії вивів на чемпіонат світу.
Розпочинав грати у Північній Ірландії за «Колрейн» та «Гленторан»[2], після чого 1933 року відправився до Англії у «Блекпул», в якому провів три сезони.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Манчестер Сіті», до складу якого приєднався 1936 року[3]. Грав за команду з Манчестера аж о початку Другої світової війни. За цей час виборов титул чемпіона Англії.
Під час війни був призваний у Повітряні сили Великої Британії, проте і надалі був зареєстрований як гравець «Манчестер Сіті», забивши 60 голів у 89 матчах воєнного часу[3], які, як правило, не були включені в офіційні звіти. Він також грав у матчах інших клубів по всій країні: «Порт Вейл», «Блекберн Роверз», «Дербі Каунті», «Бірмінгем», «Брентфорд», «Грімсбі Таун», «Лінкольн Сіті», «Ліверпуль», «Манчестер Юнайтед», «Вест Бромвіч Альбіон» і «Волсолл»[4].
Після закінчення війни перейшов в «Дербі Каунті», з яким він виграв Кубок Англії, забивши гол у фінальному матчі проти «Черльтона» (4:1)[5]. З 1946 року продовжував грати за «Гаддерсфілд Таун», забивши 33 голів в 83 матчах.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Донкастер Роверз», за який виступав протягом 1949—1953 років у другому і третьому англійському дивізіонах і був граючим тренером.
6 лютого 1935 року дебютував в офіційних іграх у складі збірної Ірландії в матчі Британського домашнього чемпіонату з Англією (1:2). Протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни лише 16 матчів, забивши 3 голи.
Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1949 року, очоливши тренерський штаб клубу «Донкастер Роверз». У 1953 році, після виходу на пенсію, він залишився в клубі тільки як тренер. Він працював там до 1958 року. У той же час в 1951 році Догерті став тренером збірної Північної Ірландії. У цій ролі він дебютував 6 жовтня 1951 року в програному з рахунком 0:3 поєдинку британського домашнього чемпіонату з Шотландією.
Під керівництвом Пітера Догерті Північна Ірландія кваліфікувалась на чемпіонат світу 1958 року у Швеції, де провела п'ять матчів: проти Чехословаччини (1:0), Аргентини (1:3), Німеччини (2:2), Чехословаччини (2:1) і Франції (0:4), і закінчила турнір на чвертьфіналі. В подальшому тренував збірну до 1962 року і в цілому очолював її в 51 зустрічі.
Паралельно працював у клубному футболі з «Бристоль Сіті», головним тренером якого Пітер Догерті був з 1958 по 1960 рік.
Пізніша став скаутом «Ліверпуля», допомагаючи розшукувати таланти, зокрема Кевіна Кігана[6].
Помер 6 квітня 1990 року на 77-му році життя.
- Володар Кубка Північної Ірландії (1):
- Чемпіон Англії (1):
- Володар Суперкубка Англії (1):
- Володар Кубка Англії (1):
- ↑ Догерті Пітер Дермонт. Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
- ↑ Ward, Andrew (1984). The Manchester City Story. Derby: Breedon. с. 37. ISBN 0-907969-05-4.
- ↑ а б Clayton, David (2002). Everything under the blue moon: the complete book of Manchester City FC – and more!. Edinburgh: Mainstream Publishing. с. 69. ISBN 1-84018-687-9.
- ↑ Kent, Jeff (1996). Port Vale Personalities. Witan Books. с. 86. ISBN 0-9529152-0-0.
- ↑ Penney, Ian (1995). The Maine Road Encyclopedia. Edinburgh: Mainstream. ISBN 1-85158-710-1.
- ↑ Football Hall of Fame - Peter Doherty. Архів оригіналу за 20 травня 2008. Процитовано 10 липня 2011.
- Пітер Догерті на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 5 червня
- Народились 1913
- Померли 6 квітня
- Померли 1990
- Північноірландські футболісти
- Північноірландські футбольні тренери
- Гравці збірної Ірландії з футболу (1882—1950)
- Тренери чемпіонату світу з футболу 1958
- Футболісти «Блекпула»
- Футболісти «Манчестер Сіті»
- Футболісти «Дербі Каунті»
- Футболісти «Гаддерсфілд Тауна»
- Футболісти «Донкастер Роверз»
- Тренери ФК «Донкастер Роверз»
- Тренери збірної Північної Ірландії з футболу
- Тренери ФК «Бристоль Сіті»